«Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.
І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.» (Єзекіїля 16:49-50)
Преспокійний спокій… Та чи все «окей»?
Хто насправді автор всіх твоїх ідей?
Кого ти обманиш, що «Ісусу служиш,
Якщо Його голос в своїм серці глушиш?
Преспокійний спокій, ситість і пиха…
Відвертайсь скоріше від свого гріха!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мотив сердца (самокритика) - Тамара Локшина Этот стих о внутренней борьбе. Хоть и слышишь часто, что хвала - не отрава, но зачастую именно этим она и является. Не потому, что это плохо, а по тому, как мы к этому относимся. Когда мы подвергаемся славе и похвале со стороны других, стоит лишь перевести фокус своих стараний со Христа,.. и ты в ловушке.
